обдзюбати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обдзю́ба́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обдзю́ба́є обдзю́ба́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обдзю́ба́в обдзю́ба́ли
жін.р. обдзю́ба́ла
сер.р. обдзю́ба́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обдзю́ба́ний
Безособова форма
обдзю́ба́но
Дієприслівник
обдзю́ба́вши