обдзвонити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обдзвони́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обдзвоні́мо, обдзвоні́м
2 особа обдзвони́ обдзвоні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обдзвоню́ обдзво́нимо, обдзво́ним
2 особа обдзво́ниш обдзво́ните
3 особа обдзво́нить обдзво́нять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обдзвони́в обдзвони́ли
жін.р. обдзвони́ла
сер.р. обдзвони́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обдзвони́вши