обдавити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обдави́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обдаві́мо, обдаві́м | |
2 особа | обдави́ | обдаві́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обдавлю́ | обда́вимо, обда́вим |
2 особа | обда́виш | обда́вите |
3 особа | обда́вить | обда́влять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обдави́в | обдави́ли |
жін.р. | обдави́ла | |
сер.р. | обдави́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обда́влений | ||
Безособова форма | ||
обда́влено | ||
Дієприслівник | ||
обдави́вши |