обдавити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обдави́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обдаві́мо, обдаві́м
2 особа обдави́ обдаві́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обдавлю́ обда́вимо, обда́вим
2 особа обда́виш обда́вите
3 особа обда́вить обда́влять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обдави́в обдави́ли
жін.р. обдави́ла
сер.р. обдави́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обда́влений
Безособова форма
обда́влено
Дієприслівник
обдави́вши