-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив обгу́джувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обгу́джуймо
2 особа обгу́джуй обгу́джуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обгу́джуватиму обгу́джуватимемо, обгу́джуватимем
2 особа обгу́джуватимеш обгу́джуватимете
3 особа обгу́джуватиме обгу́джуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обгу́джую обгу́джуємо, обгу́джуєм
2 особа обгу́джуєш обгу́джуєте
3 особа обгу́джує обгу́джують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обгу́джуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обгу́джував обгу́джували
жін. р. обгу́джувала
сер. р. обгу́джувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обгу́джувавши

Словник синонімів

ОСУ́ДЖУВАТИ (виявляти негативне, несхвальне ставлення до кого-, чогонебудь, висловлювати невдоволення), ЗАСУ́ДЖУВАТИ, СУДИ́ТИ, ГУ́ДИТИ, ОГУ́ДЖУВАТИ[ОБГУ́ДЖУВАТИрозм.], ГА́НИТИ, ПЛЯМУВА́ТИ, ОСУДЖА́ТИрідше,ПЛЯМИ́ТИрідше,ГАНЬБИ́ТИпідсил., ТАВРУВА́ТИпідсил., ШЕЛЬМУВА́ТИпідсил., ГАНЬБУВА́ТИпідсил.,ХУЛИ́ТИпідсил. книжн.; БРИ́ТИрозм. (влучно, гостро). - Док.: осуди́ти, засуди́ти, посуди́ти, огу́дити[обгу́дити], загу́дити, ви́ганити, зга́нити, ви́ганьбити. [Джен:] Я не маю наміру тебе осуджувати, я взагалі не маю права судити твої вчинки (В. Собко); Усі.. засуджували її легковажність (С. Журахович); Вона, пригадуючи свої молоді літа, судила теперішню молодіж (Панас Мирний); Омелян говорить так, що не розбереш, чи хвалить, чи гудить жінку (М. Стельмах); Рай та й годі! А для кого? Для людей. А люде? Не хотять на нього й глянуть, А глянуть - огудять (Т. Шевченко); Кінь як кінь - не поганий і не добрий, Нема за що ганити, Нема за що й похвалити (І. Муратов); Від поконвіку нас повчали, ..Щоб люди злодіїв прощали.. Але стають другі години, Яка от саме настига: Плямують зрадника країни (П. Грабовський); Будучи полум’яним поборником дружби і братерства народів, Франко гнівно таврував царський уряд Росії (з журналу); - Ой, не хули та на Бога. Він може вже й завтра покликати нас на свій суд справедливий (П. Козланюк); На зборах добре брили Василя: "Ледачого, як він, не бачила земля!" (К. Гордієнко). - Пор. докоря́ти.