обгубити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(розгубити, втратити) [розм., рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обгуби́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обгубі́мо, обгубі́м
2 особа обгуби́ обгубі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обгублю́ обгу́бимо, обгу́бим
2 особа обгу́биш обгу́бите
3 особа обгу́бить обгу́блять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обгуби́в обгуби́ли
жін.р. обгуби́ла
сер.р. обгуби́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обгу́блений
Безособова форма
обгу́блено
Дієприслівник
обгуби́вши