-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обгри́зти, обгри́зти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обгризі́мо, обгризі́м
2 особа обгризи́ обгризі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обгризу́ обгриземо́, обгризе́м
2 особа обгризе́ш обгризете́
3 особа обгризе́ обгризу́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обгри́з обгри́зли
жін.р. обгри́зла
сер.р. обгри́зло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обгри́зений
Безособова форма
обгри́зено
Дієприслівник
 

Словник синонімів

ГРИ́ЗТИ (зубами роздрібнювати щось тверде), РОЗГРИЗА́ТИ (розкушуючи); ОБГРИЗА́ТИ (з кінців, з усіх боків); ТОЧИ́ТИ, ТРУБИ́ТИ (про гризунів); ТЛИ́ТИ (про комах). - Док.: погри́зти, розгри́зти, обгри́зти, наточи́ти. Марусякові ніби захотілося їсти. Витяг кавалок засушеного хліба і гриз (Г. Хоткевич); Під лавою шкряботить, розгризаючи погублені кимось насінини, миша (Ю. Мушкетик); Ярина мовчала та обгризала зелену луску з горіха (Леся Українка); На зиму часто в клуні перелазить [лісова миша] та зерно точить (О. Копиленко); Миші зерно трублять та шкоду роблять (В. Стефаник); Минуло все, та не пропало, Остались шашелі: гризуть, Ж[е]руть і тлять старого [дуба] (Т. Шевченко). - Пор. 1. ї́сти.

Словник фразеологізмів

як (мов) соба́ки обгри́зли, зневажл. Дуже короткий. Мундир на ньому з отакенними ґудзиками, тільки куций, мов собаки обгризли, і наплічники з сукна (О. Донченко).

як (мов) соба́ки обгри́зли, зневажл. Дуже короткий. Мундир на ньому з отакенними ґудзиками, тільки куций, мов собаки обгризли, і наплічники з сукна (О. Донченко).