-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обгоря́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обгоря́ймо
2 особа обгоря́й обгоря́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обгоря́тиму обгоря́тимемо, обгоря́тимем
2 особа обгоря́тимеш обгоря́тимете
3 особа обгоря́тиме обгоря́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обгоря́ю обгоря́ємо, обгоря́єм
2 особа обгоря́єш обгоря́єте
3 особа обгоря́є обгоря́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обгоря́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обгоря́в обгоря́ли
жін. р. обгоря́ла
сер. р. обгоря́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обгоря́вши

Словник синонімів

ЗАСМАГА́ТИ (набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру), ЗАГОРЯ́ТИ[ЗАГОРА́ТИ], СМА́ГНУТИ, СМАГЛЯ́ВІТИ, ОБГОРЯ́ТИпідсил., ЗАСМА́ЖУВАТИСЯпідсил. розм., ЗАСМА́ЛЮВАТИСЯпідсил. розм., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯпідсил. розм., СМАГЛІ́ТИрідко; ПРИСМАГА́ТИ, ПРИПА́ЛЮВАТИСЯ (трохи). - Док.: засма́гнути, загорі́ти, посма́гнути, обгорі́ти, засма́житися, засмали́тися, запали́тися, засмаглі́ти, присма́гнути, припали́тися. Шевченко, що майже ввесь шлях пройшов пішки, схуд і засмаг, фізично втомився, але був бадьорий і веселий (З. Тулуб); Великий став аж кипів від купальників.. Одні, накупавшись, одягалися, другі - роздягалися, інші лежали на березі, загоряли на сонці (В. Минко); Сонце ще пече так, що вочевидь чуєш, як смагнуть щоки (І. Сенченко); Від ранку до пізнього вечора сидів [хлопець] над морем, вже встиг добре засмажитись на сонці (Ю. Збанацький); Я вже засмалився, бо цілий день на сонці (М. Коцюбинський); Біле, аж синє, тіло його запалилося на сонці, почервоніло на спині та шиї (Григорій Тютюнник); Він засмаглів од вітру (А. Малишко).
ОБГОРЯ́ТИ (частково згоряти в одному місці або місцями по всій поверхні), ОБПА́ЛЮВАТИСЯ, ОБСМА́ЛЮВАТИСЯ[ОСМА́ЛЮВАТИСЯ], ОБВУ́ГЛЮВАТИСЯпідсил. (покриваючись шаром вугілля). - Док.: обгорі́ти, обпали́тися, обсмали́тися[осмали́тися], обву́глитися. Купка трісочок уже розгорілася, почали обгоряти й товщі шматки дерева (Ю. Яновський); Погріб зверху вже обгорів (І. Нечуй-Левицький); Колись і дядько Іван був.. обсмалився на такій пожежі, викликаній всього лиш іскрою від комбайна (О. Гончар); Книжки не хотіли горіти, обвуглювалися по краях (О. Полторацький).