обгонитися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | обго́нитися, обго́нитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обго́ньмося, обго́ньмось | |
| 2 особа | обго́нься | обго́ньтеся, обго́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обго́нитимуся, обго́нитимусь | обго́нитимемося, обго́нитимемось, обго́нитимемся |
| 2 особа | обго́нитимешся | обго́нитиметеся, обго́нитиметесь |
| 3 особа | обго́нитиметься | обго́нитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обго́нюся, обго́нюсь | обго́нимося, обго́нимось, обго́нимся |
| 2 особа | обго́нишся | обго́нитеся, обго́нитесь |
| 3 особа | обго́ниться | обго́няться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обго́нячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обго́нився, обго́нивсь | обго́нилися, обго́нились |
| жін. р. | обго́нилася, обго́нилась | |
| сер. р. | обго́нилося, обго́нилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обго́нившись | ||