обгартувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обгартува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обгарту́ймо
2 особа обгарту́й обгарту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обгарту́ю обгарту́ємо, обгарту́єм
2 особа обгарту́єш обгарту́єте
3 особа обгарту́є обгарту́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обгартува́в обгартува́ли
жін.р. обгартува́ла
сер.р. обгартува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обгарто́ваний
Безособова форма
обгарто́вано
Дієприслівник
обгартува́вши