обгартований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обгарто́ваний обгарто́вана обгарто́ване обгарто́вані
родовий обгарто́ваного обгарто́ваної обгарто́ваного обгарто́ваних
давальний обгарто́ваному обгарто́ваній обгарто́ваному обгарто́ваним
знахідний обгарто́ваний, обгарто́ваного обгарто́вану обгарто́ване обгарто́вані, обгарто́ваних
орудний обгарто́ваним обгарто́ваною обгарто́ваним обгарто́ваними
місцевий на/в обгарто́ваному, обгарто́ванім на/в обгарто́ваній на/в обгарто́ваному, обгарто́ванім на/в обгарто́ваних