-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обві́трювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обві́трюймо
2 особа обві́трюй обві́трюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обві́трюватиму обві́трюватимемо, обві́трюватимем
2 особа обві́трюватимеш обві́трюватимете
3 особа обві́трюватиме обві́трюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обві́трюю обві́трюємо, обві́трюєм
2 особа обві́трюєш обві́трюєте
3 особа обві́трює обві́трюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обві́трюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обві́трював обві́трювали
жін. р. обві́трювала
сер. р. обві́трювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обві́трюваний
Безособова форма
обві́трювано
Дієприслівник
обві́трювавши

Словник синонімів

ОБВІВА́ТИ[ОВІВА́ТИ] (про подув вітру, струмінь повітря, запах і т. ін.), ОБВІ́ЮВАТИ[ОВІ́ЮВАТИ], ОБДАВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ОПА́ХУВАТИ, ОБДУВА́ТИ, ОБВІ́ТРЮВАТИ, ОБДИМА́ТИ (тільки про вітер, струмінь повітря); ПОДИХАТИ чим (злегка, час від часу). - Док.: обві́яти[ові́яти], обда́ти, опови́ти, опахнути, обду́ти, обві́трити. Вітер приємно обвіває обличчя (А. Шиян); Мимо пройшла жінка з оберемком соломи, і чув [Дорош], як його обвіяло.. душком тієї соломи (Григорій Тютюнник); Свіжий вологий вітер приємно овіває обличчя (з газети); З сходу дихнув вітрець й овіяв Остапа (М. Коцюбинський); Орестове обличчя обвіювали струми повітря (О. Досвітній); Запах розтопленого чавуну обдав Никанора (І. Микитенко); Шовкова трава.. обдавала [Івася] своїм пахучим холодочком (Панас Мирний); Шумить, шумить круг мене. Сокорики шумлять і тополі золоті на синьому. І вітер оповив мене ласкаво (О. Довженко); Їхні [грушок] терпкі пахощі увесь час оповивають чоловіка (М. Стельмах); Опахує медузу вітер, мне її, вгинає од країв (П. Тичина); Він ішов прудко, повітря туго обдувало його (Є. Гуцало); Прохолода обвітрює скроні; з моря подихало тихою прохолодою (Дніпрова Чайка).