обвітрений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обві́трений обві́трена обві́трене обві́трені
родовий обві́треного обві́треної обві́треного обві́трених
давальний обві́треному обві́треній обві́треному обві́треним
знахідний обві́трений обві́трену обві́трене обві́трені
орудний обві́треним обві́треною обві́треним обві́треними
місцевий на/в обві́треному, обві́тренім на/в обві́треній на/в обві́треному, обві́тренім на/в обві́трених

Словник синонімів

ОБВІ́ТРЕНИЙ (який став пересохлим, шершавим від вітру - про шкіру), ДУ́БЛЕНИЙрозм.Це був прекрасний екземпляр мужчини. Обличчя обвітрене й мужнє, а тіло радувало очі чистими лініями (Ю. Яновський); З’єднав [Лесь] свою долоню з Мар’яновою, і на них строкарі почали класти свої дублені, репані і морщені руки (М. Стельмах).