обвірчувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив обві́рчувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обві́рчуймо
2 особа обві́рчуй обві́рчуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обві́рчуватиму обві́рчуватимемо, обві́рчуватимем
2 особа обві́рчуватимеш обві́рчуватимете
3 особа обві́рчуватиме обві́рчуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обві́рчую обві́рчуємо, обві́рчуєм
2 особа обві́рчуєш обві́рчуєте
3 особа обві́рчує обві́рчують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обві́рчуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обві́рчував обві́рчували
жін. р. обві́рчувала
сер. р. обві́рчувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обві́рчуваний
Безособова форма
обві́рчувано
Дієприслівник
обві́рчувавши