обвірчувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | обві́рчувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обві́рчуймо | |
| 2 особа | обві́рчуй | обві́рчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обві́рчуватиму | обві́рчуватимемо, обві́рчуватимем |
| 2 особа | обві́рчуватимеш | обві́рчуватимете |
| 3 особа | обві́рчуватиме | обві́рчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обві́рчую | обві́рчуємо, обві́рчуєм |
| 2 особа | обві́рчуєш | обві́рчуєте |
| 3 особа | обві́рчує | обві́рчують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обві́рчуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обві́рчував | обві́рчували |
| жін. р. | обві́рчувала | |
| сер. р. | обві́рчувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обві́рчуваний | ||
| Безособова форма | ||
| обві́рчувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обві́рчувавши | ||