обвялювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обв’я́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обв’я́люймо | |
| 2 особа | обв’я́люй | обв’я́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обв’я́люватиму | обв’я́люватимемо, обв’я́люватимем |
| 2 особа | обв’я́люватимеш | обв’я́люватимете |
| 3 особа | обв’я́люватиме | обв’я́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обв’я́люю | обв’я́люємо, обв’я́люєм |
| 2 особа | обв’я́люєш | обв’я́люєте |
| 3 особа | обв’я́лює | обв’я́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обв’я́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обв’я́лював | обв’я́лювали |
| жін. р. | обв’я́лювала | |
| сер. р. | обв’я́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обв’я́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| обв’я́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| обв’я́лювавши | ||