обвялювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обв’я́лювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обв’я́люймо
2 особа обв’я́люй обв’я́люйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обв’я́люватиму обв’я́люватимемо, обв’я́люватимем
2 особа обв’я́люватимеш обв’я́люватимете
3 особа обв’я́люватиме обв’я́люватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обв’я́люю обв’я́люємо, обв’я́люєм
2 особа обв’я́люєш обв’я́люєте
3 особа обв’я́лює обв’я́люють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обв’я́люючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обв’я́лював обв’я́лювали
жін. р. обв’я́лювала
сер. р. обв’я́лювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обв’я́люваний
Безособова форма
обв’я́лювано
Дієприслівник
обв’я́лювавши