обвялити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обв’яли́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обв’ялі́мо, обв’ялі́м
2 особа обв’яли́ обв’ялі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обв’ялю́ обв’я́лимо, обв’я́лим
2 особа обв’я́лиш обв’я́лите
3 особа обв’я́лить обв’я́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обв’яли́в обв’яли́ли
жін.р. обв’яли́ла
сер.р. обв’яли́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обв’я́лений
Безособова форма
обв’я́лено
Дієприслівник
обв’яли́вши