обвязуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обв’я́зуватися, обв’я́зуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обв’я́зуймося, обв’я́зуймось | |
2 особа | обв’я́зуйся, обв’я́зуйсь | обв’я́зуйтеся, обв’я́зуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обв’я́зуватимуся, обв’я́зуватимусь | обв’я́зуватимемося, обв’я́зуватимемось, обв’я́зуватимемся |
2 особа | обв’я́зуватимешся | обв’я́зуватиметеся, обв’я́зуватиметесь |
3 особа | обв’я́зуватиметься | обв’я́зуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обв’я́зуюся, обв’я́зуюсь | обв’я́зуємося, обв’я́зуємось, обв’я́зуємся |
2 особа | обв’я́зуєшся | обв’я́зуєтеся, обв’я́зуєтесь |
3 особа | обв’я́зується | обв’я́зуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обв’я́зуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обв’я́зувався, обв’я́зувавсь | обв’я́зувалися, обв’я́зувались |
жін. р. | обв’я́зувалася, обв’я́зувалась | |
сер. р. | обв’я́зувалося, обв’я́зувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обв’я́зувавшись |