-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обв’я́зувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обв’я́зуймо |
| 2 особа | обв’я́зуй | обв’я́зуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обв’я́зуватиму | обв’я́зуватимемо, обв’я́зуватимем |
| 2 особа | обв’я́зуватимеш | обв’я́зуватимете |
| 3 особа | обв’я́зуватиме | обв’я́зуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обв’я́зую | обв’я́зуємо, обв’я́зуєм |
| 2 особа | обв’я́зуєш | обв’я́зуєте |
| 3 особа | обв’я́зує | обв’я́зують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| обв’я́зуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обв’я́зував | обв’я́зували |
| жін. р. | обв’я́зувала |
| сер. р. | обв’я́зувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| обв’я́зуваний |
| Безособова форма |
| обв’я́зувано |
| Дієприслівник |
| обв’я́зувавши |
Словник синонімів
ОБВ’Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав’язувати кінці), ПЕРЕВ’Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ [ОБПЕРІ́ЗУВАТИ], ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ’ЯЗУВАТИ [ВВ’Я́ЗУВАТИ] (щільно); ПОВ’Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). - Док.: обв’яза́ти, перев’яза́ти, опереза́ти [обпереза́ти], підпереза́ти, ув’яза́ти [вв’яза́ти], пов’яза́ти. Вася попросив Глобу.. обв’язати його за пояс тонким і міцним мотузком (В. Собко); Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев’язував околоти (Н. Кобринська); Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах); Околицю свого кашкета він підперезав червоною стьожечкою (І. Микитенко); Ув’язав Тригубенко валізку шворкою (А. Головко); Загнибіда.. пов’язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Пов’язати галстук. - Пор. підпері́зувати, 1. обкру́чувати.
ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ (затягувати, підв’язувати перев. по талії), ОПЕРІ́ЗУВАТИ [ОБПЕРІ́ЗУВАТИ рідше], УПЕРІ́ЗУВАТИ [ВПЕРІ́ЗУВАТИ], ПЕРЕПЕРІ́ЗУВАТИ, ОПОЯ́СУВАТИ розм., ПЕРЕПОЯ́СУВАТИ розм. - Док.: підпереза́ти, опереза́ти [обпереза́ти], упереза́ти [впереза́ти], перепереза́ти, опоя́сати, перепоясати. Ходив і я колись до школи. Надівав батькові чоботи, мати підперізувала якимсь обривком (О. Ковінька); Синю сатинову сорочку, якої стало б на двох, оперізував доточений (бо нестачало) вузенький пояс (В. Земляк); В нього була така сама гімнастьорка, як у Шаптали, але як же хвацько переперізував її пояс (П. Загребельний). - Пор. обв’я́зувати.