обвуглілий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обвуглі́лий обвуглі́ла обвуглі́ле обвуглі́лі
родовий обвуглі́лого обвуглі́лої обвуглі́лого обвуглі́лих
давальний обвуглі́лому обвуглі́лій обвуглі́лому обвуглі́лим
знахідний обвуглі́лий, обвуглі́лого обвуглі́лу обвуглі́ле обвуглі́лі, обвуглі́лих
орудний обвуглі́лим обвуглі́лою обвуглі́лим обвуглі́лими
місцевий на/в обвуглі́лому, обвуглі́лім на/в обвуглі́лій на/в обвуглі́лому, обвуглі́лім на/в обвуглі́лих

Словник синонімів

ГОРІ́ЛИЙ (який зазнав дії вогню), ПА́ЛЕНИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ, ОБПА́ЛЕНИЙ (ушкоджений вогнем); ПІДГОРІ́ЛИЙ, ПІДПА́ЛЕНИЙ, ПРИГОРІ́ЛИЙ, ПРИПА́ЛЕНИЙ (трохи, частково); ОБВУ́ГЛЕНИЙ, ОБВУГЛІ́ЛИЙ (вкритий чорним нальотом). Гірко пахне горілим полином (Є. Гуцало); З димарів хат, що курилися, в повітрі пахло паленим деревом (С. Чорнобривець); Нема села. Одні уламки чорних-чорних, обгорілих стін стирчать на березі (Я. Баш); Група людей.. розтягувала згарище, вибирала серед обпалених балок ціліші (Д. Бедзик); Підгорілі крокви затріщали (Б. Грінченко); - Підходжу до електропечі, дивлюся, склепіння підпалене (В. Собко); Вихоплює [наймичка] рогачем пригорілу зверху картоплю (М. Стельмах); Вона почула не тільки дим, а й сморід від припаленої ганчірки (О. Донченко); Тонке гілля обгоріло й осипалось, залишився тільки стовбур і товсті обвуглені гілки (А. Шиян).