-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обву́глювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обву́глюймо
2 особа обву́глюй обву́глюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обву́глюватиму обву́глюватимемо, обву́глюватимем
2 особа обву́глюватимеш обву́глюватимете
3 особа обву́глюватиме обву́глюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обву́глюю обву́глюємо, обву́глюєм
2 особа обву́глюєш обву́глюєте
3 особа обву́глює обву́глюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обву́глюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обву́глював обву́глювали
жін. р. обву́глювала
сер. р. обву́глювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обву́глюваний
Безособова форма
обву́глювано
Дієприслівник
обву́глювавши

Словник синонімів

ОБПАЛИ́ТИ[ОПАЛИ́ТИ] (про вогонь - пошкодити поверхню або краї чого-небудь), ОБСМАЛИ́ТИ[ОСМАЛИ́ТИ], ПРИПАЛИ́ТИ, ОБВУ́ГЛИТИпідсил. - Недок.: обпа́лювати[опа́лювати], обсма́лювати[осма́лювати], припа́лювати, обву́глювати. Тоді вже всюди став [Вогонь] палати і братика не пожалів: І обпалив його [Гайок], і обсмалив (Л. Глібов); Нічні метелики кружляли над шестирожковим шандалом, осмалюючи крильця (П. Кочура); Вогонь Проїв йому [бійцю] обличчя, груди, очі, Обвуглив тіло (Л. Первомайський).