-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обву́глитися, обву́глитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа обву́глиться обву́гляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обву́глився, обву́гливсь обву́глилися, обву́глились
жін.р. обву́глилася, обву́глилась
сер.р. обву́глилося, обву́глилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обву́глившись

Словник синонімів

ОБГОРЯ́ТИ (частково згоряти в одному місці або місцями по всій поверхні), ОБПА́ЛЮВАТИСЯ, ОБСМА́ЛЮВАТИСЯ[ОСМА́ЛЮВАТИСЯ], ОБВУ́ГЛЮВАТИСЯпідсил. (покриваючись шаром вугілля). - Док.: обгорі́ти, обпали́тися, обсмали́тися[осмали́тися], обву́глитися. Купка трісочок уже розгорілася, почали обгоряти й товщі шматки дерева (Ю. Яновський); Погріб зверху вже обгорів (І. Нечуй-Левицький); Колись і дядько Іван був.. обсмалився на такій пожежі, викликаній всього лиш іскрою від комбайна (О. Гончар); Книжки не хотіли горіти, обвуглювалися по краях (О. Полторацький).