обвуглити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обву́глити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обву́глімо, обву́глім | |
2 особа | обву́гли | обву́гліть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обву́глю | обву́глимо, обву́глим |
2 особа | обву́глиш | обву́глите |
3 особа | обву́глить | обву́глять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обву́глив | обву́глили |
жін.р. | обву́глила | |
сер.р. | обву́глило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обву́глений | ||
Безособова форма | ||
обву́глено | ||
Дієприслівник | ||
обву́гливши |