-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обву́глити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обву́глімо, обву́глім
2 особа обву́гли обву́гліть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обву́глю обву́глимо, обву́глим
2 особа обву́глиш обву́глите
3 особа обву́глить обву́глять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обву́глив обву́глили
жін.р. обву́глила
сер.р. обву́глило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обву́глений
Безособова форма
обву́глено
Дієприслівник
обву́гливши

Словник синонімів

ОБПАЛИ́ТИ[ОПАЛИ́ТИ] (про вогонь - пошкодити поверхню або краї чого-небудь), ОБСМАЛИ́ТИ[ОСМАЛИ́ТИ], ПРИПАЛИ́ТИ, ОБВУ́ГЛИТИпідсил. - Недок.: обпа́лювати[опа́лювати], обсма́лювати[осма́лювати], припа́лювати, обву́глювати. Тоді вже всюди став [Вогонь] палати і братика не пожалів: І обпалив його [Гайок], і обсмалив (Л. Глібов); Нічні метелики кружляли над шестирожковим шандалом, осмалюючи крильця (П. Кочура); Вогонь Проїв йому [бійцю] обличчя, груди, очі, Обвуглив тіло (Л. Первомайський).