обворожений 1 значення

-1-
дієприкметник
(зачарований) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обворо́жений обворо́жена обворо́жене обворо́жені
родовий обворо́женого обворо́женої обворо́женого обворо́жених
давальний обворо́женому обворо́женій обворо́женому обворо́женим
знахідний обворо́женого, обворо́жений обворо́жену обворо́жене обворо́жених, обворо́жені
орудний обворо́женим обворо́женою обворо́женим обворо́женими
місцевий на/в обворо́женому, обворо́женім на/в обворо́женій на/в обворо́женому, обворо́женім на/в обворо́жених