обволочувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обволо́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обволо́чуймо
2 особа обволо́чуй обволо́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обволо́чуватиму обволо́чуватимемо, обволо́чуватимем
2 особа обволо́чуватимеш обволо́чуватимете
3 особа обволо́чуватиме обволо́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обволо́чую обволо́чуємо, обволо́чуєм
2 особа обволо́чуєш обволо́чуєте
3 особа обволо́чує обволо́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обволо́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обволо́чував обволо́чували
жін. р. обволо́чувала
сер. р. обволо́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обволо́чувавши