-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обви́тися, обви́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обви́ймося, обви́ймось
2 особа обви́йся обви́йтеся, обви́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обів’ю́ся, обів’ю́сь обів’ємо́ся, обів’ємо́сь, обів’є́мся
2 особа обів’є́шся обів’єте́ся, обів’єте́сь
3 особа обів’є́ться обів’ю́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обви́вся, обви́всь обвили́ся, обвили́сь
жін.р. обвила́ся, обвила́сь
сер.р. обвило́ся, обвило́сь
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обви́вшись

Словник синонімів

ВИ́ТИСЯ (про рослини - обмотуватися, обкручуватися навколо чого-небудь, по чомусь), ПЛЕСТИ́СЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ОБВИВА́ТИСЯ, ОБПЛІТА́ТИСЯ, ПОВЗТИ́рідше;ОБВИВА́ТИщо,ПОВИВА́ТИщо (собою). - Док.: поплести́ся, пови́тися, обви́тися, обплести́ся, обви́ти, пови́ти. Високими стеблинами рожа червона стоїть, а синенькі паничі кручені круг неї в’ються (Б. Грінченко); В лузі на калину Плететься ожина (пісня); Плющ повивсь по тім балконі, Де вродливиця була (Леся Українка); Повзуть гліцинії, не знаючи утоми, Все вище й вище (М. Рильський); Буйний хміль доверху обвивав Не стару, та вже зів’ялу грушу (П. Воронько); Окрасою мазанки були тільки кручені паничі, які повивали передню стінку (Ю. Смолич).
ОПОВИВА́ТИСЯ (з усіх боків вкриватися димом, туманом, хмарами, пилом і т. ін.), ОГОРТА́ТИСЯ[ОБГОРТА́ТИСЯ], ОБВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАТЯГА́ТИСЯ, ЗАТЯ́ГУВАТИСЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ОБВИВА́ТИСЯ, ВКРИВА́ТИСЯ[УКРИВА́ТИСЯ], ПОКРИВА́ТИСЯ, ЗАСТИЛА́ТИСЯ, ЗАСНО́ВУВАТИСЯ, ОБСНО́ВУВАТИСЯ, ОБКУ́ТУВАТИСЯ[ОКУ́ТУВАТИСЯ], ВГОРТА́ТИСЯ[УГОРТА́ТИСЯ], ОДЯГА́ТИСЯ, УПОВИВА́ТИСЯ[ВПОВИВА́ТИСЯ], ОКРИВА́ТИСЯрідко. - Док.: опови́тися, огорну́тися[обгорну́тися], обволокти́ся, заволокти́ся, затягтися, затягну́тися, обви́тися, вкри́тися[укри́тися], покри́тися, застели́тися, заснува́тися, обснува́тися, обку́татися[оку́татися], вгорну́тися[угорну́тися], одягти́ся, одягну́тися, упови́тися[впови́тися], окри́тися. Румунський порт оповивався димом (В. Кучер); Гомін бою затихав, віддаляючись за.. горби, огортався синьою млою, пропадав (Григорій Тютюнник); Попереду бовваніли, обгортаючись туманом і вечірньою імлою, придорожні хутори (Я. Качура); Стрільба, і ось уже кузня обволікається димом, горить (О. Гончар); Все частіше осінніми хмарами стало заволікатися таврійське небо (О. Гончар); Впали перші дощі осінні. Світ.. затягнувся сірими хмарами (П. Козланюк); Все море в туман повилось (Леся Українка); Чорний хрест обвився сивими цяточками мряки (В. Стефаник); Йде весна. Земля розкутая Димом, парою вкривається (С. Чорнобривець); Покрилася якимсь густим туманом та розкішна долина (Панас Мирний); Ще звечора над селом застелилося хмарами небо (І. Муратов); Коли зайшло сонце і небо потемніло, заснувавшись хмарами, він, крадучись, підійшов до умовленого місця (А. Шиян); Він обснувався густим димом, і над ним миттю захвилювалися бджоли (Ю. Яновський); І танки здибились перед житами, Вгортаючись в густий клубчастий дим (М. Стельмах); Сьогодні третя днина, що дощу нема, небо одяглося синявою (О. Кобилянська); Велике місто вповилося мрякою (Мирослав Ірчан); А воно [сонце].. тихо опускається вниз,.. окриваючися.. хмарами (Г. Хоткевич).