-1-
дієприкметник
(від: обви́снути)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обви́слий обви́сла обви́сле обви́слі
родовий обви́слого обви́слої обви́слого обви́слих
давальний обви́слому обви́слій обви́слому обви́слим
знахідний обви́слий обви́слу обви́сле обви́слі
орудний обви́слим обви́слою обви́слим обви́слими
місцевий на/в обви́слому, обви́слім на/в обви́слій на/в обви́слому, обви́слім на/в обви́слих
-2-
прикметник
(який звисає донизу)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обви́слий обви́сла обви́сле обви́слі
родовий обви́слого обви́слої обви́слого обви́слих
давальний обви́слому обви́слій обви́слому обви́слим
знахідний обви́слий обви́слу обви́сле обви́слі
орудний обви́слим обви́слою обви́слим обви́слими
місцевий на/в обви́слому, обви́слім на/в обви́слій на/в обви́слому, обви́слім на/в обви́слих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обви́слий обви́сла обви́сле обви́слі
родовий обви́слого обви́слої обви́слого обви́слих
давальний обви́слому обви́слій обви́слому обви́слим
знахідний обви́слий обви́слу обви́сле обви́слі
орудний обви́слим обви́слою обви́слим обви́слими
місцевий на/в обви́слому, обви́слім на/в обви́слій на/в обви́слому, обви́слім на/в обви́слих

Словник синонімів

ОБВИ́СЛИЙ (опущений донизу), ЗВИ́СЛИЙ. Коней у Йоньки було двоє: рижа лахмата кобила з обвислою губою і вороненький білокопитий жеребчик-одноліток (Григорій Тютюнник); Поросята мали ті самі екстер’єрні недоліки, що і їх батьки(вузький тулуб і голова, звислий зад) (з посібника).
ОБВИ́СЛИЙ (про шкіру - який втратив пружність і звисає донизу), ДРАГЛИ́СТИЙ, ДРА́ГЛИЙдіал.; ДРЯ́БЛИЙ (також вкритий зморшками). Гарматій.. підвів над стільцем обвисле, мляве тіло (М. Стельмах); Обвислі щоки його зробилися сизими (Григорій Тютюнник); Гриць глянув на відділкового, у якого драглисте обличчя вкрилося червоними плямами (С. Добровольський); Обличчя [у ігумені] маленьке, худе, дрябле (А. Шиян).