обвинувачуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | обвинува́чуватися, обвинува́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обвинува́чуймося, обвинува́чуймось | |
| 2 особа | обвинува́чуйся, обвинува́чуйсь | обвинува́чуйтеся, обвинува́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обвинува́чуватимуся, обвинува́чуватимусь | обвинува́чуватимемося, обвинува́чуватимемось, обвинува́чуватимемся |
| 2 особа | обвинува́чуватимешся | обвинува́чуватиметеся, обвинува́чуватиметесь |
| 3 особа | обвинува́чуватиметься | обвинува́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обвинува́чуюся, обвинува́чуюсь | обвинува́чуємося, обвинува́чуємось, обвинува́чуємся |
| 2 особа | обвинува́чуєшся | обвинува́чуєтеся, обвинува́чуєтесь |
| 3 особа | обвинува́чується | обвинува́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обвинува́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обвинува́чувався, обвинува́чувавсь | обвинува́чувалися, обвинува́чувались |
| жін. р. | обвинува́чувалася, обвинува́чувалась | |
| сер. р. | обвинува́чувалося, обвинува́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обвинува́чувавшись | ||