обвинувачення 1 значення

-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний обвинува́чення обвинува́чення
родовий обвинува́чення обвинува́чень
давальний обвинува́ченню обвинува́ченням
знахідний обвинува́чення обвинува́чення
орудний обвинува́ченням обвинува́ченнями
місцевий на/в обвинува́ченні, обвинува́ченню на/в обвинува́ченнях
кличний обвинува́чення* обвинува́чення*

Словник синонімів

ОБВИНУВА́ЧЕННЯ (те, що ставиться за провину кому-небудь, викриває, звинувачує кого-небудь), ЗВИНУВА́ЧЕННЯ, ІНКРИМІНА́ЦІЯкнижн.,ОСКА́РЖЕННЯзаст.,ІНВЕКТИ́ВАкнижн., заст.Вона з обуренням відкидала ті обвинувачення (М. Коцюбинський); Йому кинули в обличчя звинувачення, побудоване на наклепі (Н. Рибак); Представники обвинувачення дивляться на лаву підсудних і фіксують у своїх інкримінаціях діяльність кожного з цих двадцяти арештантів (Ю. Смолич); Вислухавши.. оскарження й оборони, цар Соломон замкнув [закрив] засідання (І. Франко); Поезія Шевченка завжди багатогранна: поруч з палкими інвективами, закликами, сповненими гніву й пафосу, в нього в усіх періодах творчості є ніжно-ліричні, пейзажні твори (з науково-популярної літератури).

Словник антонімів

ЗАХИЩАТИ ЗВИНУВАЧУВАТИ
Боронити, відстоювати інтереси, погляди, честь, права кого-н. Покладати вину на кого-н., робити винним, обвинувачувати.
Захищати ~  звинувачувати винуватого, жінку, злодія, людину, підсудного, хлопця, хулігана; впевнено, вперто, гаряче, енергійно, категорично, несподівано, обережно, офіційно, рішуче, стійко, як-н. Виявляти бажання, намагатися, прагнути, хотіти захищати ~  звинувачувати.
Хочу бути юристом, щоб досконало вивчити закони захисту людини, ...щоб обвинувачувати фашизм, бо він ще не викорчуваний (А. Хижняк).
Захисник ~ обвинувачувач, захист ~ обвинувачення, захищати ~ звинувачувати; боронити//відстоювати кого-, що-н. ~звинувачувати