-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обвести́
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обведі́мо, обведі́м
2 особа обведи́ обведі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обведу́ обведемо́, обведе́м
2 особа обведе́ш обведете́
3 особа обведе́ обведу́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обві́в обвели́
жін.р. обвела́
сер.р. обвело́
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обве́дений
Безособова форма
обве́дено
Дієприслівник
обві́вши

Словник синонімів

ОБГОРО́ДЖУВАТИ[ОГОРО́ДЖУВАТИ] (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИрідше, ОБКИДА́ТИрідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИдіал., ОБДАВА́ТИдіал.; ОБПЛІТА́ТИ, ОБПЛУ́ТУВАТИ, ОБСНО́ВУВАТИрідше (робити огорожу з чого-небудь виткого - лози, дроту і т. ін.). - Док.: обгороди́ти[огороди́ти], опарка́нити, обнести́, обвести́, оточи́ти, обста́вити, обки́дати, обки́нути, згороди́тирідшеобцаркува́ти, обда́ти, обплести́, обплу́тати, обснува́ти. Навесні задумав [Андрій] обгородити садибу високим плотом (Р. Іваничук); За дощаним парканом, який огороджував подвір’я клубу, починався парк (Л. Дмитерко); Його [став] тепер валом обнесли, од села одгородили - водопою нема (Панас Мирний); Цвинтар обвів мурованою стіною (Г. Квітка-Основ’яненко); Місто високе своє оточила [Семіраміда] у мури із цегли (М. Зеров); Виконували [вони] різні роботи: рили окопчики, обставляли тинами, плетеними із лози, чистили на полковій кухні картоплю (Григорій Тютюнник); Мислити він не вміє, та й нащо це йому? Зате він вміє.. обкинути певну територію колючим дротом (О. Гончар); Не одна баба город згородила (М. Номис); Ми оси!.. Хто рідний наш рай Твердою стіною, Неначе Китай, Бажає обдати,.. Най геть біжить (І. Франко); Полагодив [Чіпка] хату, - давай.. новою лісою [садибу] обплітати (Панас Мирний).
ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оздоблювати облямівкою), ОТОРО́ЧУВАТИ[ОБТОРО́ЧУВАТИ], ЛЯМУВА́ТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ[ОБКАНТО́ВУВАТИрозм. рідше], КАНТУВА́ТИрозм.,ОБВО́ДИТИрозм.,ТОРОЧИ́ТИрідше,ОБШИВА́ТИрідше. - Док.: облямува́ти, оторочи́ти[обторочи́ти], окантува́ти[обкантува́ти], обложи́ти, обвести́, обши́ти. Щоб краще підкреслити форму і крій одягу, нерідко вишивкою облямовували і лінії швів, рубці тощо (з журналу); Окантувати бекешу; Кантувати хутром поли пальта.
ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ[ОДУРИ́ТИ], ОШУКА́ТИрозм., ПІДДУРИ́ТИрозм., ОБМАНИ́ТИрозм.,ПІДМАНУ́ТИрозм.,ПІДМАНИ́ТИрозм.,НАДУРИ́ТИрозм.,ПРОВЕСТИ́розм.,ОБВЕСТИ́розм.,ОБІЙТИ́розм.,ОБМОТА́ТИрозм.,ОБКРУТИ́ТИ[ОКРУТИ́ТИ]розм., ОБПЛЕСТИ́[ОПЛЕСТИ́]розм., ОБПЛУ́ТАТИ[ОПЛУ́ТАТИ]розм.,ОБМОРО́ЧИТИрозм.,ЗАМОРО́ЧИТИрозм.,ОБСКАКА́ТИрозм.,КУПИ́ТИрозм.,ОМАНИ́ТИрідше,ОСТУПА́ЧИТИрозм. рідше, ЗМИ́ЛИТИрозм. рідше,ОБТУМАНИТИ[ОТУМА́НИТИ]діал. - Недок.: обма́нювати, обду́рювати[оду́рювати], дури́ти, ошу́кувати, підду́рювати, підма́нювати, прово́дити, обво́дити, обмо́тувати, обкру́чувати[окру́чувати], обпліта́ти[опліта́ти], обплу́тувати[оплу́тувати], моро́чити, обморо́чувати, заморо́чувати, обска́кувати, купува́ти, ома́нювати, зми́лювати, отума́нювати. Обманути Дмитра було важко. Він одразу збагнув усе (В. Козаченко); - ..Я пройшов огні і води.. Мене обдурити тяжко (Ю. Яновський); Як не конспіруються офіцери розвідвідділу фронту, але солдатів їм не ошукати (П. Автомонов); Говорили, що вона якось піддурила і приманила його до себе (І. Франко); То й не жінка, як сім раз на день не обманить чоловіка (приказка); Ти ж мене підманула, Ти ж мене підвела, Ти ж мене, молодого, З ума-розуму звела (пісня); Навідала півника лисиця та й надумала його підманити (казка); - Отак-то ти нас обвів, дядьку? - обізвався до його Лушня (Панас Мирний); Остап гадав, звісно, що Василя,.. "мужика необразованого" легко обійти на суді можна (А. Тесленко); Язиком своїм обмотає [Домніка] кождого (О. Кобилянська); - Ех, не хочеться мені тебе одного пускати, - з жалем промовив Михайло. - Обкрутять тебе, ідоли (П. Колесник); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан (К. Гордієнко); - Змилуйтесь. По слабості обплутали вони мене. Не хотів я (І. Цюпа); Як виріс [Іван] та одбув "солдатчину", вернувся додому, добре грамотний, та всю громаду оплів - зараз же за писарчука постановили, і тут багато хабарів йому перепадало (Грицько Григоренко); [Степанида:] Якби не Василь, то обморочили тебе (М. Кропивницький); - Я зо всього викручусь,іще й їх оступачу, - он як, бабусю! (Марко Вовчок); Волам теж кращої паші давали, бо чумаки дуже худобу жаліли; як яке свято, так і воли святкували. Але зате де треба, то він не змилить, на землі й на воді він був лицар (збірник "Народні оповідання"). - Пор. бреха́ти.
ОБКРУ́ЧУВАТИ[ОКРУ́ЧУВАТИрідше]чим, навколо чого (закріплювати щось витке навколо кого-, чого-небудь), ОБМО́ТУВАТИ, ОБВИВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ[ОБПОВИВА́ТИрідше], ОБВО́ДИТИ, ОБПЛУ́ТУВАТИ[ОПЛУ́ТУВАТИрідше], ОБКУ́ТУВАТИрідше; УКРУ́ЧУВАТИ[ВКРУ́ЧУВАТИ] (міцно). - Док.: обкрути́ти[окрути́ти], обмота́ти, обви́ти, опови́ти[обпови́ти], обвести́, обплу́тати[оплу́тати], обниза́ти, обку́тати, укрути́ти[вкрути́ти]. Слуги та джури вже обкручували товстенний поперек обозному малиновим поясом (О. Ільченко); Знов блиснула в повітрі нагайка і знов окрутила голі ноги старого (І. Франко); Їздові обмотували собі ноги шматками овечих шкур (З. Тулуб); Кіснички.. обвивали її чорноволосу голову (І. Нечуй-Левицький); Айтаков спинився, звів руки догори. Другий його помічник.. оповив його під груди мотузком (І. Ле); Як же Марина обвела ще коси кругом голови, зв’язавши калачем на потилиці, то й не пізнати Христі! (Панас Мирний); Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (І. Волошин); Незнакомий пан в задумі розглядає вірьовку; далі обкутує нею себе... натужується й перериває (С. Васильченко).
ОТО́ЧУВАТИ (про ліс, дерева, будівлі і т. ін. - міститися навколо чого-небудь), ОПЕРІ́ЗУВАТИ[ОБПЕРІ́ЗУВАТИрідше], ОБХО́ПЛЮВАТИ[ОХО́ПЛЮВАТИ], ОБСТУПА́ТИ[ОСТУПА́ТИрозм.], ОСЯГА́ТИ, ОБСТАВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБВО́ДИТИ, ОБІЙМА́ТИ, ОТОЧА́ТИрідше; ОБГИНА́ТИ[ОГИНА́ТИ] (перев. півколом); ОБНИ́ЗУВАТИ (бути розміщеним навколо чогось рядками); ОПОЯ́СУВАТИрідше (у вигляді смуги); ОГОРО́ДЖУВАТИрідше, ОБДАВА́ТИдіал. - Док.: оточи́ти, опереза́ти[обпереза́ти], обхопи́ти[охопи́ти], обступи́ти[оступи́ти], осягну́ти[осягти́], обста́ти, опови́ти, облягти́, обви́ти, обве́сти, обійня́ти, обігну́ти, обниза́ти, опоясати, огороди́ти, обда́ти. Старі дуби оточували галявину (О. Донченко); Москву оперізують світлі житлові масиви, кожний з яких - сучасне місто середньої величини (з газети); Вузьку стягу мужицької землі з трьох боків обхоплювала панська (Б. Грінченко); Сам [Чохов] пішов шукати воду. Він знайшов її у тихій заводі, яку зі всіх боків обступали комиші (Григорій Тютюнник); Маленьку хату оступили кругом високі ясени (С. Васильченко); Їдем лісом, нас ліс Мов наметом осяга (П. Грабовський); Тече струмок в своїм багнистім ложі.Його обстали берестки малі (М. Бажан); Ліс темними крилами своїми озеро оповив (І. Волошин); Сумні млини облягли широкий майдан (Панас Мирний); Висока кам’яна стіна обвивала сад; Фруктовий садок обіймав палац з півночі (Ю. Смолич); Від ріки, що широким луком обгинала місто з двох боків, тягло вогким холодом (І. Франко); Обнизали вони [хатки] кругом низкою глибоку долину (І. Нечуй-Левицький); Сотні тисяч москвичів [захищаючи Москву від фашистських загарбників] цілодобово працювали на будівництві оборонних рубежів, що опоясували столицю (з журналу); Пробігла [Люба] біля верб, що живою рамкою огороджували лісове подвір’я (М. Стельмах); Високо.. випинається Рарив. Його обдає темно-зелений ліс (О. Кобилянська).

Словник фразеологізмів

обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. — Думали нас круг пальця обвести! (М. Стельмах); — Стою собі та й думаю: а дулі, щоб ви мене круг пальця обвели (Л. Костенко); — Отже, вас, Алевтино, ошукали, як кажуть, обвели навколо пальця (П. Гуріненко); Розповідав [Гнат] своїй Ганні — як він обскакав, обвів навколо пальця навіть бессарабця Манойла (М. Стельмах); Лютило те, що він, цар, дав обвести себе навколо пальця, як хлопчика (Ю. Мушкетик); Ви ж подумайте, яка ото хитра лисиця, а він і цю звіряку довкола пальця обвів (О. Ковінька); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (А. Головко); Мене, старого лиса, кругом пальця обкрутити, ще й висміяти! (П. Колесник); Всім соромно було визнавати, що їх, мов малих дітей, обкрутив навколо пальця отой довготелесий рідкочубий істерик (П. Загребельний); [Микита (набік):] І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув, усіх як кругом пальця обмотав? (М. Кропивницький); Обводячи іншого навколо пальця, не заблукай сам (З журналу). оберну́ти круго́м пу́чки. — Та я всіх кругом пучки оберну, ось що (Б. Грінченко).

2. Кмітливістю, хитрощами і т. ін. викликати до себе прихильність, приязнь (перев. про жінок); закохати в себе. — Вийшло так, що нікому не потрібна. Був же хтось у тебе? А був! То чого не обдурила, чого круг пальця не обвела? (Є. Гуцало); Тоді постала в ньому прихована злість на Рифку: чому не може подарувати йому сина? Чому не має стільки сили в собі, щоб обкрутити його довкола свого пальця? Чому не має стільки чар..? (Ірина Вільде); Йому подобалося велике суперництво, .. подобалася ще більше гра, яку вела його Котя з ними обома і з ним самим. Він бачив, як Котя обкручує довкола пальця обох хлопців (П. Загребельний).

обвести́ / обво́дити за ніс кого. Перехитрити, обманути когось. Не міг просто повірити, що отой гонивітер .. здатен перехитрити, обвести за ніс вимуштруваного гестапівського вовкулаку (І. Головченко і О. Мусієнко); — Нащо гарячкувати? Може, й справді нас за ніс обвели, то треба послухати людей. Люди завжди правду кажуть (Ю. Бедзик); Їх, малих [дітей], не раз обводили за ніс, добре, що вони цього ще не розуміли (З газети).

обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що, де. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися. Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається (С. Васильченко); — Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки (М. Стельмах); Вона обводить поглядом усіх присутніх (Д. Ткач); Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату (І. Багмут); — Скажіть мені, що це? Правда? — Правда,— сказав Щорс і повільно обвів очима всіх.— Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя (О. Довженко); Привітавшись з матір’ю, він обвів очима рідну хату (А. Шиян); Стулила [Тоня] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (С. Васильченко); Збігла [дівчина] по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла (Л. Дмитерко); Данило обвів поглядом навколо (А. Хижняк); Рустем .. обвів слухачів оком (М. Коцюбинський); Сльоза, лишившись внизу, ще раз обвів оком навколо (П. Панч); — Алі… Алі… тут десь…— він обвів зором порожні лавки (М. Коцюбинський). обво́дити вели́кими очи́ма. Великими .. очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту (І. Цюпа). огорта́ти зо́ром. Андрій підходить. Він хвилину Стоїть, всіх зором огортає (М. Ю. Тарновський).

обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. — Думали нас круг пальця обвести! (М. Стельмах); — Стою собі та й думаю: а дулі, щоб ви мене круг пальця обвели (Л. Костенко); — Отже, вас, Алевтино, ошукали, як кажуть, обвели навколо пальця (П. Гуріненко); Розповідав [Гнат] своїй Ганні — як він обскакав, обвів навколо пальця навіть бессарабця Манойла (М. Стельмах); Лютило те, що він, цар, дав обвести себе навколо пальця, як хлопчика (Ю. Мушкетик); Ви ж подумайте, яка ото хитра лисиця, а він і цю звіряку довкола пальця обвів (О. Ковінька); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (А. Головко); Мене, старого лиса, кругом пальця обкрутити, ще й висміяти! (П. Колесник); Всім соромно було визнавати, що їх, мов малих дітей, обкрутив навколо пальця отой довготелесий рідкочубий істерик (П. Загребельний); [Микита (набік):] І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув, усіх як кругом пальця обмотав? (М. Кропивницький); Обводячи іншого навколо пальця, не заблукай сам (З журналу). оберну́ти круго́м пу́чки. — Та я всіх кругом пучки оберну, ось що (Б. Грінченко).

2. Кмітливістю, хитрощами і т. ін. викликати до себе прихильність, приязнь (перев. про жінок); закохати в себе. — Вийшло так, що нікому не потрібна. Був же хтось у тебе? А був! То чого не обдурила, чого круг пальця не обвела? (Є. Гуцало); Тоді постала в ньому прихована злість на Рифку: чому не може подарувати йому сина? Чому не має стільки сили в собі, щоб обкрутити його довкола свого пальця? Чому не має стільки чар..? (Ірина Вільде); Йому подобалося велике суперництво, .. подобалася ще більше гра, яку вела його Котя з ними обома і з ним самим. Він бачив, як Котя обкручує довкола пальця обох хлопців (П. Загребельний).

обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. — Думали нас круг пальця обвести! (М. Стельмах); — Стою собі та й думаю: а дулі, щоб ви мене круг пальця обвели (Л. Костенко); — Отже, вас, Алевтино, ошукали, як кажуть, обвели навколо пальця (П. Гуріненко); Розповідав [Гнат] своїй Ганні — як він обскакав, обвів навколо пальця навіть бессарабця Манойла (М. Стельмах); Лютило те, що він, цар, дав обвести себе навколо пальця, як хлопчика (Ю. Мушкетик); Ви ж подумайте, яка ото хитра лисиця, а він і цю звіряку довкола пальця обвів (О. Ковінька); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (А. Головко); Мене, старого лиса, кругом пальця обкрутити, ще й висміяти! (П. Колесник); Всім соромно було визнавати, що їх, мов малих дітей, обкрутив навколо пальця отой довготелесий рідкочубий істерик (П. Загребельний); [Микита (набік):] І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув, усіх як кругом пальця обмотав? (М. Кропивницький); Обводячи іншого навколо пальця, не заблукай сам (З журналу). оберну́ти круго́м пу́чки. — Та я всіх кругом пучки оберну, ось що (Б. Грінченко).

2. Кмітливістю, хитрощами і т. ін. викликати до себе прихильність, приязнь (перев. про жінок); закохати в себе. — Вийшло так, що нікому не потрібна. Був же хтось у тебе? А був! То чого не обдурила, чого круг пальця не обвела? (Є. Гуцало); Тоді постала в ньому прихована злість на Рифку: чому не може подарувати йому сина? Чому не має стільки сили в собі, щоб обкрутити його довкола свого пальця? Чому не має стільки чар..? (Ірина Вільде); Йому подобалося велике суперництво, .. подобалася ще більше гра, яку вела його Котя з ними обома і з ним самим. Він бачив, як Котя обкручує довкола пальця обох хлопців (П. Загребельний).

обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що, де. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися. Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається (С. Васильченко); — Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки (М. Стельмах); Вона обводить поглядом усіх присутніх (Д. Ткач); Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату (І. Багмут); — Скажіть мені, що це? Правда? — Правда,— сказав Щорс і повільно обвів очима всіх.— Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя (О. Довженко); Привітавшись з матір’ю, він обвів очима рідну хату (А. Шиян); Стулила [Тоня] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (С. Васильченко); Збігла [дівчина] по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла (Л. Дмитерко); Данило обвів поглядом навколо (А. Хижняк); Рустем .. обвів слухачів оком (М. Коцюбинський); Сльоза, лишившись внизу, ще раз обвів оком навколо (П. Панч); — Алі… Алі… тут десь…— він обвів зором порожні лавки (М. Коцюбинський). обво́дити вели́кими очи́ма. Великими .. очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту (І. Цюпа). огорта́ти зо́ром. Андрій підходить. Він хвилину Стоїть, всіх зором огортає (М. Ю. Тарновський).

обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.) кого, що, де. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось; роздивлятися. Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається (С. Васильченко); — Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки (М. Стельмах); Вона обводить поглядом усіх присутніх (Д. Ткач); Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату (І. Багмут); — Скажіть мені, що це? Правда? — Правда,— сказав Щорс і повільно обвів очима всіх.— Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя (О. Довженко); Привітавшись з матір’ю, він обвів очима рідну хату (А. Шиян); Стулила [Тоня] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (С. Васильченко); Збігла [дівчина] по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла (Л. Дмитерко); Данило обвів поглядом навколо (А. Хижняк); Рустем .. обвів слухачів оком (М. Коцюбинський); Сльоза, лишившись внизу, ще раз обвів оком навколо (П. Панч); — Алі… Алі… тут десь…— він обвів зором порожні лавки (М. Коцюбинський). обво́дити вели́кими очи́ма. Великими .. очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту (І. Цюпа). огорта́ти зо́ром. Андрій підходить. Він хвилину Стоїть, всіх зором огортає (М. Ю. Тарновський).