обвертіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обверті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обверті́мо, обверті́м
2 особа обверти́ обверті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обверчу́ обве́ртимо, обве́ртим
2 особа обве́ртиш обве́ртите
3 особа обве́ртить обве́ртять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обверті́в обверті́ли
жін.р. обверті́ла
сер.р. обверті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обве́рчений
Безособова форма
обве́рчено
Дієприслівник
обверті́вши