-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обва́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обва́рюймо
2 особа обва́рюй обва́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обва́рюватиму обва́рюватимемо, обва́рюватимем
2 особа обва́рюватимеш обва́рюватимете
3 особа обва́рюватиме обва́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа обва́рюю обва́рюємо, обва́рюєм
2 особа обва́рюєш обва́рюєте
3 особа обва́рює обва́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
обва́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. обва́рював обва́рювали
жін. р. обва́рювала
сер. р. обва́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
обва́рюваний
Безособова форма
обва́рювано
Дієприслівник
обва́рювавши

Словник синонімів

ОБВАРИ́ТИ (облити окропом; обпекти окропом, гарячою парою тощо), ОБПА́РИТИ[ОПА́РИТИрідше], ПОПА́РИТИ, ОБШПА́РИТИ[ОШПА́РИТИ]розм.,ПРОШПА́РИТИрідше,СПА́РИТИрідше;ЗВАРИ́ТИрідше (тільки про частини тіла). - Недок.: обва́рювати, обпа́рювати[опарювати], па́рити, обшпа́рювати[ошпа́рювати], шпа́рити, прошпа́рювати. За годину до випікання млинців підготовлену масу обварюють двома склянками молока або води (з популярної літератури); Скорою ходою почимчикував [Яць] до хати другого шваґера, котрому ген-то жінка окропом ноги обварила (І. Франко); Все життя працював [Василь], обпарив руку, а той Хаїм Рамлер, власник фабрики, навіть не хотів дати грошей на ліки (Мирослав Ірчан); [Степан:] Бичем би тебе усовістити, та ще й бича добре попарити, щоб гнучкий був (М. Кропивницький); Вона не відчула, що гарячий чай ошпарив їй руку (Л. Смілянський); Гербата була гаряча, тож парила Петруся в язик (Лесь Мартович); Як би го [його] окропом спарив (М. Номис). - Пор. 1. обпіка́ти.