обвантажений 1 значення

-1-
дієприкметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обванта́жений обванта́жена обванта́жене обванта́жені
родовий обванта́женого обванта́женої обванта́женого обванта́жених
давальний обванта́женому обванта́женій обванта́женому обванта́женим
знахідний обванта́жений обванта́жену обванта́жене обванта́жені
орудний обванта́женим обванта́женою обванта́женим обванта́женими
місцевий на/в обванта́женому, обванта́женім на/в обванта́женій на/в обванта́женому, обванта́женім на/в обванта́жених