обвальцьований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обвальцьо́ваний обвальцьо́вана обвальцьо́ване обвальцьо́вані
родовий обвальцьо́ваного обвальцьо́ваної обвальцьо́ваного обвальцьо́ваних
давальний обвальцьо́ваному обвальцьо́ваній обвальцьо́ваному обвальцьо́ваним
знахідний обвальцьо́ваний обвальцьо́вану обвальцьо́ване обвальцьо́вані
орудний обвальцьо́ваним обвальцьо́ваною обвальцьо́ваним обвальцьо́ваними
місцевий на/в обвальцьо́ваному, обвальцьо́ванім на/в обвальцьо́ваній на/в обвальцьо́ваному, обвальцьо́ванім на/в обвальцьо́ваних