обвалькувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | обвалькува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обвальку́ймо | |
2 особа | обвальку́й | обвальку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обвальку́ю | обвальку́ємо, обвальку́єм |
2 особа | обвальку́єш | обвальку́єте |
3 особа | обвальку́є | обвальку́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обвалькува́в | обвалькува́ли |
жін.р. | обвалькува́ла | |
сер.р. | обвалькува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обвалько́ваний | ||
Безособова форма | ||
обвалько́вано | ||
Дієприслівник | ||
обвалькува́вши |