-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив обважні́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обважні́ймо
2 особа обважні́й обважні́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обважні́ю обважні́ємо, обважні́єм
2 особа обважні́єш обважні́єте
3 особа обважні́є обважні́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обважні́в обважні́ли
жін.р. обважні́ла
сер.р. обважні́ло
Активний дієприкметник
обважні́лий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обважні́вши

Словник синонімів

ОБВАЖНІ́ТИ (стати відчутно важчим; стати неповоротким, втратити здатність рухатися від додаткової ваги, втоми, болю і т. ін. - про людину, тварину та частини тіла), ЗВАЖНІ́ТИ, ПОВА́ЖЧАТИ, ОТЯЖІ́ТИрідше, ЗАВАГОТІ́ТИзаст. - Недок.: важні́ти, ва́жчати. Холодні цівки дощу.. заповзали за комір. Набряк і обважнів кобеняк (З. Тулуб); Раїса прикипіла до землі, ноги враз обважніли (П. Кочура); Металевим наливом Колос жита зважнів (П. Дорошко); Враз очі його поважчали (М. Стельмах); Його клонило на сон, тіло отяжіло від втоми (І. Франко); Жита заваготіли (П. Тичина). - Пор. 1. ва́жчати.