обважнілий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний обважні́лий обважні́ла обважні́ле обважні́лі
родовий обважні́лого обважні́лої обважні́лого обважні́лих
давальний обважні́лому обважні́лій обважні́лому обважні́лим
знахідний обважні́лий, обважні́лого обважні́лу обважні́ле обважні́лі, обважні́лих
орудний обважні́лим обважні́лою обважні́лим обважні́лими
місцевий на/в обважні́лому, обважні́лім на/в обважні́лій на/в обважні́лому, обважні́лім на/в обважні́лих

Словник синонімів

ОБВАЖНІ́ЛИЙ (який збільшився у вазі; який обвис під вагою чого-небудь; який став неповоротким, втратив здатність легко рухатися від додаткової ваги, втоми, болю і т. ін.), ЗВАЖНІ́ЛИЙ, ОТЯЖІ́ЛИЙрідше.Птахи, обважнілі за літо, спускаються тут цілими табунами, щоб.. перед відлітом у вирій перепочити на плавневих.. озерах (О. Гончар); Червоними кетягами красувались обважнілі віти горобини (А. Шиян); І довго ще стояла [мати] біля воріт - строга, зосереджена, мовчазна. Тільки руку зважнілу піднімала вгору, знову і знову помахувала нею (І. Рябокляч); Веселка спадає дівчатам під ноги, Вмиває росою зважнілі сади (М. Стельмах); Він.. був маломовний, отяжілий і сумовитий (І. Франко).