оббурювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив оббу́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оббу́рюймо
2 особа оббу́рюй оббу́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оббу́рюватиму оббу́рюватимемо, оббу́рюватимем
2 особа оббу́рюватимеш оббу́рюватимете
3 особа оббу́рюватиме оббу́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа оббу́рюю оббу́рюємо, оббу́рюєм
2 особа оббу́рюєш оббу́рюєте
3 особа оббу́рює оббу́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
оббу́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. оббу́рював оббу́рювали
жін. р. оббу́рювала
сер. р. оббу́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
оббу́рюваний
Безособова форма
оббу́рювано
Дієприслівник
оббу́рювавши