оббурити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив оббури́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оббурі́мо, оббурі́м
2 особа оббури́ оббурі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оббурю́ оббуримо́, оббури́м
2 особа оббури́ш оббурите́
3 особа оббури́ть оббуря́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. оббури́в оббури́ли
жін.р. оббури́ла
сер.р. оббури́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
оббу́рений
Безособова форма
оббу́рено
Дієприслівник
оббури́вши