-1-
іменник чоловічого роду, істота
[зневажл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний оббрі́хувач оббрі́хувачі
родовий оббрі́хувача оббрі́хувачів
давальний оббрі́хувачеві, оббрі́хувачу оббрі́хувачам
знахідний оббрі́хувача оббрі́хувачів
орудний оббрі́хувачем оббрі́хувачами
місцевий на/в оббрі́хувачеві, оббрі́хувачу, оббрі́хувачі на/в оббрі́хувачах
кличний оббрі́хувачу оббрі́хувачі

Словник синонімів

НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧрозм., ПОКЛЕ́ПНИКрідко;ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОРкнижн. (той, хто вдається до інсинуації); ПАСКВІЛЯ́НТ (про автора твору наклепницького характеру). Інша справа Колишев, той не приховував зневаги до Лобана і якось на засіданні бюро назвав його наклепником і кар’єристом (М. Зарудний); Марко гостро напустився на обмовника..: - Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (К. Гордієнко); В своїй.. критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (І. Франко).