НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧрозм., ПОКЛЕ́ПНИКрідко;ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОРкнижн. (той, хто вдається до інсинуації); ПАСКВІЛЯ́НТ (про автора твору наклепницького характеру). Інша справа Колишев, той не приховував зневаги до Лобана і якось на засіданні бюро назвав його наклепником і кар’єристом (М. Зарудний); Марко гостро напустився на обмовника..: - Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (К. Гордієнко); В своїй.. критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (І. Франко).