-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив оббрьо́хати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оббрьо́хаймо
2 особа оббрьо́хай оббрьо́хайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оббрьо́хаю оббрьо́хаємо, оббрьо́хаєм
2 особа оббрьо́хаєш оббрьо́хаєте
3 особа оббрьо́хає оббрьо́хають
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. оббрьо́хав оббрьо́хали
жін.р. оббрьо́хала
сер.р. оббрьо́хало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
оббрьо́ханий
Безособова форма
оббрьо́хано
Дієприслівник
оббрьо́хавши

Словник синонімів

ЗАБО́ВТАТИ (замочити, забризкати одяг, взуття знизу), ЗАБРЬО́ХАТИрозм., ОББРЬО́ХАТИрозм., ЗАТЕЛЕ́ПАТИфам., зневажл., ЗАДРИ́ПАТИфам., ЗАБЕ́ЙКАТИдіал. - Недок.: забо́втувати, забрьо́хувати, оббрьо́хувати. Вони пішли луками, поскидавши черевики, щоб не забрьохати їх у росу (І. Цюпа); - Де це ти так задрипала спідницю? (Словник Б. Грінченка); Бач, як штани забейкав (Словник Б. Грінченка). - Пор. забри́зкати.