-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив оббри́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оббри́ймо
2 особа оббри́й оббри́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оббри́ю оббри́ємо, оббри́єм
2 особа оббри́єш оббри́єте
3 особа оббри́є оббри́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. оббри́в оббри́ли
жін.р. оббри́ла
сер.р. оббри́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
оббри́тий
Безособова форма
оббри́то
Дієприслівник
оббри́вши

Словник синонімів

ГОЛИ́ТИ (зрізувати волосся, перев. бритвою), БРИ́ТИ, ВИГО́ЛЮВАТИ, ЗГО́ЛЮВАТИ, ОБГО́ЛЮВАТИ, ОБГОЛЯ́ТИ, ЗБРИВА́ТИ, ОББРИВА́ТИ. - Док.: поголи́ти, побри́ти, ви́голити, зголи́ти, обголи́ти, збри́ти, оббри́ти. Щоб здаватися старшим, Гнат навіть вуса почав голити раніше пори (М. Стельмах); Чуб на лоба звис, як мичка... В перукарню йде Синичка.. - Брий негайно, перукар..! (С. Олійник); На моїх очах.. виголили йому лоб (О. Стороженко); - Тільки бритву, прошу вас, приготуйте мені. Треба зголити цю бороду (Д. Бедзик); Бояри вмить скомпонували.., Щоб голови всі обголяли, Чуприни довгі оставляли (І. Котляревський); - Винесуть йому черевики солдатські.. Збриють вуса, казанок дадуть і лопату (В. Кучер); Узяв [сотник] та півголови йому уподовж оббрив та й прогнав від себе (Г. Квітка-Основ’яненко).