ГОЛИ́ТИ (зрізувати волосся, перев. бритвою), БРИ́ТИ, ВИГО́ЛЮВАТИ, ЗГО́ЛЮВАТИ, ОБГО́ЛЮВАТИ, ОБГОЛЯ́ТИ, ЗБРИВА́ТИ, ОББРИВА́ТИ. - Док.: поголи́ти, побри́ти, ви́голити, зголи́ти, обголи́ти, збри́ти, оббри́ти. Щоб здаватися старшим, Гнат навіть вуса почав голити раніше пори (М. Стельмах); Чуб на лоба звис, як мичка... В перукарню йде Синичка.. - Брий негайно, перукар..! (С. Олійник); На моїх очах.. виголили йому лоб (О. Стороженко); - Тільки бритву, прошу вас, приготуйте мені. Треба зголити цю бороду (Д. Бедзик); Бояри вмить скомпонували.., Щоб голови всі обголяли, Чуприни довгі оставляли (І. Котляревський); - Винесуть йому черевики солдатські.. Збриють вуса, казанок дадуть і лопату (В. Кучер); Узяв [сотник] та півголови йому уподовж оббрив та й прогнав від себе (Г. Квітка-Основ’яненко).