обблюватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[вульг.]

Словник відмінків

Інфінітив обблюва́тися, обблюва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обблю́ймося, обблю́ймось
2 особа обблю́йся, обблю́йсь обблю́йтеся, обблю́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обблюю́ся, обблюю́сь обблюємо́ся, обблюємо́сь, обблює́мся
2 особа обблює́шся обблюєте́ся, обблюєте́сь
3 особа обблює́ться обблюю́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обблюва́вся, обблюва́всь обблюва́лися, обблюва́лись
жін.р. обблюва́лася, обблюва́лась
сер.р. обблюва́лося, обблюва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обблюва́вшись