обблювати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[вульг.]

Словник відмінків

Інфінітив обблюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   обблю́ймо
2 особа обблю́й обблю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа обблюю́ обблюємо́, обблює́м
2 особа обблює́ш обблюєте́
3 особа обблює́ обблюю́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. обблюва́в обблюва́ли
жін.р. обблюва́ла
сер.р. обблюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
обблюва́вши