-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив оббива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оббива́ймо
2 особа оббива́й оббива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оббива́тиму оббива́тимемо, оббива́тимем
2 особа оббива́тимеш оббива́тимете
3 особа оббива́тиме оббива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа оббива́ю оббива́ємо, оббива́єм
2 особа оббива́єш оббива́єте
3 особа оббива́є оббива́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
оббива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. оббива́в оббива́ли
жін. р. оббива́ла
сер. р. оббива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
оббива́вши

Словник синонімів

ВІДБИВА́ТИ (ударами відокремлювати частину від цілого), ОББИВА́ТИ, НАДБИВА́ТИ, ЗБИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ЛУПА́ТИ. - Док.: відби́ти, обби́ти, надби́ти, зби́ти, відколо́ти. Курбала.. узяв кайло і.. почав відбивати шмат за шматом.. м’яку руду (О. Досвітній); Муляр.. тіскою оббивав на ньому [камінні] гострі кути (С. Чорнобривець); - Хто збив їй [корові] рога? - Та сама обломила (М. Стельмах); Відколоти шматок породи; - Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод Не спинить вас! (І. Франко).
ПОКРИВА́ТИщо (закривати чимсь зверху; утворювати якесь покриття), УКРИВА́ТИ[ВКРИВА́ТИ], КРИ́ТИ, ОКРИВА́ТИрідше,ОПОВИВА́ТИ, ОБТЯГА́ТИ[ОБТЯ́ГУВАТИ], ОБШИВА́ТИ, ОББИВА́ТИ (якимсь матеріалом, закріплюючи його); УШИВА́ТИ[ВШИВА́ТИ] (перев. соломою, очеретом); ПРИКИДА́ТИ (кидаючи). - Док.: покри́ти, укри́ти[вкри́ти], окри́ти, опови́ти, нанести́, накла́сти, наложи́тирозм.обтягти́[обтягну́ти], обши́ти, обби́ти, уши́ти[вши́ти], прики́дати. Збентежена [Крістабель] метушиться по хаті, далі починає покривати статую рядном (Леся Українка); Вона укривала його найтеплішими із своїх лахманів, одгортала волосся з чола, одганяла осінніх мух (М. Коцюбинський); Солом’яних стріх тепер не роблять. Дахи криють бляхою і шифером (з газети); Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди.., та й став панотець Шрам полковником (П. Куліш); Сідельники обтягали товстою усмою з веприни дерев’яні колодки (С. Скляренко); Господар дратвою обтягував на копиті нового чобота (Я. Качура); Четверо теслярів обшивали дошками дуба на зразок тих гостроносих дубів, що їх вживали на Старій Січі (С. Добровольський); Оббивали [козаки] залізом важкі дерев’яні довбні (О. Ільченко); Сам він розчиняв вапно, сам тесав бруси, в’язав вінець, палубив дах, ушивав шифером (М. Рудь); Прикидавши яму сіном, що стояло неподалеку в копиці, Кажан із двома торбинками подався на леваду (І. Цюпа).

Словник фразеологізмів

оббива́ти каблуки́, жарт. Енергійно, темпераментно, багато танцювати. Музика.. Однолітки весело оббивали каблуки на дискотеці. А їй було сумно (З газети). пооббива́ти каблуки́. — Заходьте, не цурайтеся, .. скоро дружки в вінках на весілля вас покличуть…— Пооббиваємо каблуки на весіллі (В. Большак).

оббива́ти поро́ги. 1. перев. у кого, чого, кому, чиї, де. Постійно ходити, багато разів приходити до кого-небудь, кудись; часто бувати у когось, десь. [Олена:] Не часто ви нам пороги оббиваєте (І. Франко); — Я вашого сина не силувала мене брати; я до вас з хлібом з сіллю не ходила, порогів ваших не оббивала (І. Нечуй-Левицький); Розрахунок був дуже простий: набридне людині пороги оббивати — поїде геть. Так воно й сталося (В. Канівець). обчо́вгувати поро́ги, фам. А що сама вона любила обчовгувати чужі пороги, то скоро вся вулиця, далі куток, потім і село знали (Є. Гуцало); // Настирливо з’являтися десь, турбувати когось. — Що це таке повелося: кожен тобі лізе в квартиру. На роботі не відіб’єшся від них, та ще й тут пороги оббивають(Іван Ле). обби́ти поро́ги. Так Аткінс оббив пороги, аж клерки всі в гамі й гомі: Цей безпритульний Томмі — Дуже настирний Томмі; Голову всім морочить (М. Бажан); // Перебувати подовгу десь. — Доки будемо оббивати тут чужі пороги, коли рідна земля чекає нас, своїх господарів! (Іван Ле).

2. кого, чого, кому, біля чого і без додатка, чиї, де. Багато разів звертатися до когось, кудись у якій-небудь справі, домагаючись її вирішення; просити когось, доводити щось. — То так і ходитимеш, чужі пороги оббиватимеш. Воно ж тобі нічого — тільки чоботи топчеш, а другим — час гаєш (Панас Мирний); — Ми щодня оббивали пороги у військкоматі. Настирливо, доки не набридло. І нас записали (Л. Дмитерко); — Важко було дістати дозвіл на виставу. Понад місяць оббивали пороги панам цензорам (Я. Гримайло); Ходити, клянчити, оббивати пороги не в характері Максима (І. Цюпа); Так, поки дехто оббивав високі пороги, виходжуючи собі премії, Ліна Костенко взагалі мовчала, і це мовчання її було громадянськи значимішим за сотні декларативно-уславлювальних книжок (З газети). оббива́ти порі́г. Іван обурився: — Хай найкращі місця захоплюють мамині смоктунчики. Оце порадуєш їх і їхню рідню, що вже давно оббиває ректорський поріг (М. Стельмах).

оббива́ння поро́гів. На прийом до владики [митрополита А. Шептицького] було дуже просто потрапити, це не вимагало багатоденних оббивань порогів та годинних очікувань у приймальні (З журналу); Вони [глядачі] немовби звільняли автора [В. Висоцького].. від укладення договорів, від оббивання порогів редакцій — вони самі тиражували й розповсюджували пісні (З газети); Се справжній наш хрест оте оббивання чужих порогів (Леся Українка); Три роки [минуло] намарного оббивання порогів найрізноманітніших інстанцій (З журналу).

оббива́ти поро́ги. 1. перев. у кого, чого, кому, чиї, де. Постійно ходити, багато разів приходити до кого-небудь, кудись; часто бувати у когось, десь. [Олена:] Не часто ви нам пороги оббиваєте (І. Франко); — Я вашого сина не силувала мене брати; я до вас з хлібом з сіллю не ходила, порогів ваших не оббивала (І. Нечуй-Левицький); Розрахунок був дуже простий: набридне людині пороги оббивати — поїде геть. Так воно й сталося (В. Канівець). обчо́вгувати поро́ги, фам. А що сама вона любила обчовгувати чужі пороги, то скоро вся вулиця, далі куток, потім і село знали (Є. Гуцало); // Настирливо з’являтися десь, турбувати когось. — Що це таке повелося: кожен тобі лізе в квартиру. На роботі не відіб’єшся від них, та ще й тут пороги оббивають(Іван Ле). обби́ти поро́ги. Так Аткінс оббив пороги, аж клерки всі в гамі й гомі: Цей безпритульний Томмі — Дуже настирний Томмі; Голову всім морочить (М. Бажан); // Перебувати подовгу десь. — Доки будемо оббивати тут чужі пороги, коли рідна земля чекає нас, своїх господарів! (Іван Ле).

2. кого, чого, кому, біля чого і без додатка, чиї, де. Багато разів звертатися до когось, кудись у якій-небудь справі, домагаючись її вирішення; просити когось, доводити щось. — То так і ходитимеш, чужі пороги оббиватимеш. Воно ж тобі нічого — тільки чоботи топчеш, а другим — час гаєш (Панас Мирний); — Ми щодня оббивали пороги у військкоматі. Настирливо, доки не набридло. І нас записали (Л. Дмитерко); — Важко було дістати дозвіл на виставу. Понад місяць оббивали пороги панам цензорам (Я. Гримайло); Ходити, клянчити, оббивати пороги не в характері Максима (І. Цюпа); Так, поки дехто оббивав високі пороги, виходжуючи собі премії, Ліна Костенко взагалі мовчала, і це мовчання її було громадянськи значимішим за сотні декларативно-уславлювальних книжок (З газети). оббива́ти порі́г. Іван обурився: — Хай найкращі місця захоплюють мамині смоктунчики. Оце порадуєш їх і їхню рідню, що вже давно оббиває ректорський поріг (М. Стельмах).

оббива́ння поро́гів. На прийом до владики [митрополита А. Шептицького] було дуже просто потрапити, це не вимагало багатоденних оббивань порогів та годинних очікувань у приймальні (З журналу); Вони [глядачі] немовби звільняли автора [В. Висоцького].. від укладення договорів, від оббивання порогів редакцій — вони самі тиражували й розповсюджували пісні (З газети); Се справжній наш хрест оте оббивання чужих порогів (Леся Українка); Три роки [минуло] намарного оббивання порогів найрізноманітніших інстанцій (З журналу).

обби́ти / оббива́ти шку́ру на кому і без додатка, зневажл. Дуже побити когось або погрожувати фізичною розправою. Коли Мина оперіщив її [кобилу], вона у відповідь давай кидати задки .. Забризканий весь, шмагає [тварину] та лається: — Звірюга, сто бісів тобі в ребра!.. Шкуру обіб’ю! (О. Гончар).