оббивальник 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(робітник)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | оббива́льник | оббива́льники |
| родовий | оббива́льника | оббива́льників |
| давальний | оббива́льникові, оббива́льнику | оббива́льникам |
| знахідний | оббива́льника | оббива́льників |
| орудний | оббива́льником | оббива́льниками |
| місцевий | на/в оббива́льникові, оббива́льнику | на/в оббива́льниках |
| кличний | оббива́льнику | оббива́льники |
-2-
іменник чоловічого роду
(молоточок) [розм.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | оббива́льник | оббива́льники |
| родовий | оббива́льника | оббива́льників |
| давальний | оббива́льникові, оббива́льнику | оббива́льникам |
| знахідний | оббива́льника | оббива́льників |
| орудний | оббива́льником | оббива́льниками |
| місцевий | на/в оббива́льникові, оббива́льнику | на/в оббива́льниках |
| кличний | оббива́льнику | оббива́льники |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | оббива́льник | оббива́льники |
| родовий | оббива́льника | оббива́льників |
| давальний | оббива́льникові, оббива́льнику | оббива́льникам |
| знахідний | оббива́льника | оббива́льників |
| орудний | оббива́льником | оббива́льниками |
| місцевий | на/в оббива́льникові, оббива́льнику | на/в оббива́льниках |
| кличний | оббива́льнику | оббива́льники |