обачливий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний оба́чливий оба́члива оба́чливе оба́чливі
родовий оба́чливого оба́чливої оба́чливого оба́чливих
давальний оба́чливому оба́чливій оба́чливому оба́чливим
знахідний оба́чливий, оба́чливого оба́чливу оба́чливе оба́чливі, оба́чливих
орудний оба́чливим оба́чливою оба́чливим оба́чливими
місцевий на/в оба́чливому, оба́чливім на/в оба́чливій на/в оба́чливому, оба́чливім на/в оба́чливих

Словник синонімів

ОБЕРЕ́ЖНИЙ (який діє обдумано, передбачливо, щоб не наразитись на можливу небезпеку, неприємність і т. ін.; який виражає обережність), ОБА́ЧНИЙ, ОБА́ЧЛИВИЙ, БЕРЕЖЕ́НИЙ, БЕРЕЖКИ́Й, ОГЛЯ́ДИСТИЙрозм., ОГЛЯ́ДНИЙрідше, БА́ЧНИЙдіал.Обережна Тодозя зиркнула на дві вікні причілка, Маленькі віконечка чорніли на білій стіні (І. Нечуй-Левицький); З неї [брички] вилетіло три постаті. ..Обережні кроки зовсім не тривожать землю (М. Стельмах); Обачна женщина стережеться полюбити мужчину, вищого за неї станом (переклад М. Лукаша); Кленівський маніпулятор завжди був обачливіший від інших (С. Скляренко); Дика вутка бережка (Словник Б. Грінченка); Тут сумніви та побоювання вже остаточно перейняли обережного та оглядистого Оксентія Ничипорука (Ю. Смолич); Петрій перервав своє оповідання і пильним, бачним оком поглядав круг себе (І. Франко).