обачитися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | оба́читися, оба́читись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | оба́чмося, оба́чмось | |
2 особа | оба́чся | оба́чтеся, оба́чтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | оба́читимуся, оба́читимусь | оба́читимемося, оба́читимемось, оба́читимемся |
2 особа | оба́читимешся | оба́читиметеся, оба́читиметесь |
3 особа | оба́читиметься | оба́читимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | оба́чуся, оба́чусь | оба́чимося, оба́чимось, оба́чимся |
2 особа | оба́чишся | оба́читеся, оба́читесь |
3 особа | оба́читься | оба́чаться |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
оба́чачись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | оба́чився, оба́чивсь | оба́чилися, оба́чились |
жін. р. | оба́чилася, оба́чилась | |
сер. р. | оба́чилося, оба́чилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
оба́чившись |