обачитися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | оба́читися, оба́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оба́чмося, оба́чмось | |
| 2 особа | оба́чся | оба́чтеся, оба́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оба́читимуся, оба́читимусь | оба́читимемося, оба́читимемось, оба́читимемся |
| 2 особа | оба́читимешся | оба́читиметеся, оба́читиметесь |
| 3 особа | оба́читиметься | оба́читимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оба́чуся, оба́чусь | оба́чимося, оба́чимось, оба́чимся |
| 2 особа | оба́чишся | оба́читеся, оба́читесь |
| 3 особа | оба́читься | оба́чаться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| оба́чачись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | оба́чився, оба́чивсь | оба́чилися, оба́чились |
| жін. р. | оба́чилася, оба́чилась | |
| сер. р. | оба́чилося, оба́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оба́чившись | ||