-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив оба́рвлювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   оба́рвлюймо
2 особа оба́рвлюй оба́рвлюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа оба́рвлюватиму оба́рвлюватимемо, оба́рвлюватимем
2 особа оба́рвлюватимеш оба́рвлюватимете
3 особа оба́рвлюватиме оба́рвлюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа оба́рвлюю оба́рвлюємо, оба́рвлюєм
2 особа оба́рвлюєш оба́рвлюєте
3 особа оба́рвлює оба́рвлюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
оба́рвлюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. оба́рвлював оба́рвлювали
жін. р. оба́рвлювала
сер. р. оба́рвлювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
оба́рвлювавши

Словник синонімів

ЗАБА́РВЛЮВАТИ (надавати чому-небудь певної барви, кольору), ЗАФАРБО́ВУВАТИ, ФАРБУВА́ТИ, ЗАКРА́ШУВАТИрозм., КРА́СИ́ТИрозм., ОБА́РВЛЮВАТИрідше, БА́РВИТИрідко, ЗАФА́РБЛЮВАТИрідко, ОФА́РБЛЮВАТИрідко, ОФАРБО́ВУВАТИрідко; РОЗФАРБО́ВУВАТИ, РОЗЦВІ́ЧУВАТИ (у різні кольори). - Док.: заба́рвити, зафарбува́ти, пофарбува́ти, офарбува́ти, закра́си́ти, покра́си́ти, оба́рвити, зафа́рбити, офа́рбити, розфарбува́ти, розцвіти́ти. Сонце нахилилось над північним обрієм, забарвивши море червоним кольором (М. Трублаїні); За крутими донецькими кряжами сідало сонце. Яскраві його промені черкалися снігу, зафарбовуючи простір у червоно-рожевий колір (В. Собко); Хороша осінь золота надходить спроквола. В червоні й жовті кольори вона фарбує лист (Н. Забіла); Звідкілясь вирвалось тьмяне полум’я, офарбувавши в блідо-рожевий колір небесне молоко (С. Голованівський); Сонце заходило й червоним промінням красило гребені снігу (С. Васильченко); Зійшло ясне сонце, обарвило в рожевий колір клубки білого диму (М. Старицький); Марія розшарілась, кров барвила її лице гарячим рум’янцем (Ю. Смолич); Палала даль, ридала даль імлиста, гаряча кров офарбила цвіти (В. Сосюра); Палаців зали високі Розцвічує пензель митця (М. Бажан).
ПРИКРАША́ТИ[ПРИКРА́ШУВАТИ] (додавати краси кому-, чому-небудь своєю появою, наявністю), ОЗДО́БЛЮВАТИ[ОЗДОБЛЯ́ТИ], ПРИХОРО́ШУВАТИ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ОБА́РВЛЮВАТИ, КРА́СИ́ТИрозм., ЗАКРА́ШУВАТИ[ЗАКРАША́ТИ]розм., РОЗКРА́ШУВАТИрозм.,ОКРАША́ТИрозм.,ЗОЛОТИ́ТИрозм.,ПОЗОЛО́ЧУВАТИрозм. - Док.: прикра́сити, оздо́бити, прихороши́ти, звесели́ти, оба́рвити, закра́си́ти, окрасити, розкра́си́ти, позолоти́ти[позлоти́ти]. Хустина прикрашала її далеко ліпше, чим капелюх (Лесь Мартович); Там, у височині, повільно і велично пливли прозорі хмаринки, прикрашуючи собою увесь безмежний простір (Д. Ткач); - Як зорі оздоблюють ясної ночі небо, як квіти повесні закрашують луги зелені, так дотепні слова прихорошують добрі звичаї та веселу бесіду (переклад М. Лукаша); Він зробить все, щоб тут, на людській крові, Зросли троянди щастя пурпурові - Їх буйний цвіт хай землю звеселя (Л. Забашта); Князь церкви.. знав, як оздобляє панагія І люстро мав насподі (біля врат Оглянути пишноту власних шат) (М. Зеров); Натхнення красило її, прихорошувало щедро, як мати (О. Гончар); Ми знаємо, що місцева говірка, діалект обарвлює ряд видатних творів.. літератури (К. Гордієнко); Як мак у городі всі квітки закрашає, так вона сиділа поміж своїми дівчатами (П. Куліш); Сам ледащо, сам ледащо, Ледачого й батька, Тільки його розкрасило, Що сивая шапка (пісня); Який щасливий усміх окрасив лице збідованої жінки! (Н. Кобринська); Осінь непомітно золотила сади (П. Кочура); Фантазія позолочувала предківські часи (П. Куліш).