-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний оба́полок оба́полки
родовий оба́полка оба́полків
давальний оба́полку, оба́полкові оба́полкам
знахідний оба́полок оба́полки
орудний оба́полком оба́полками
місцевий на/в оба́полку, оба́полкові на/в оба́полках
кличний оба́полку* оба́полки*

Словник синонімів

ОБА́ПІЛ (розпиляна вздовж колода), ОБА́ПОЛОК, ПЛАСТИ́НА. Поромоня.. тесав уміло стовпи й обаполи (П. Загребельний); Люди.. поскачували та поскладали в кутку цвинтаря колоддя, оцупалки, обаполки (І. Нечуй-Левицький); З розгону [коні] збігли на греблю. Під стукіт коліс загриміли пластини (П. Тичина).