ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості),БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ’ЯТТЯ́підсил.,НЕСТЯ́МАпідсил.,КОНФУ́Зрозм.,ЗМІША́ННЯрідко;ШОКпідсил. (через чиюсь поведінку, вчинки, що порушують загальноприйняті норми). Збентеження, що охоплювало її за кожним разом при німих зустрічах з ним, стало тепер незвичайним від тієї трепетної щирості, що оволоділа ними всупереч їх волі (Ірина Вільде); Він подумав, що викладач насміхається з нього. Почуття це викликало в ньому ще більше зніяковіння (Григорій Тютюнник); В його погляді світилася ніяковість (О. Досвітній); Зустріч відбулася, він пережив тільки хвилинне замішання. Не більше (С. Журахович); - У мене до тебе велике прохання, - стискаючи пальці однієї руки другою, сказав Сергій.. Михайло мовчки чекав, дивуючись з сум’яття юнака (О. Копиленко); Невелика група темних, нічого не розуміючих хлопців у повній нестямі.. Не з добрим наміром з’явився цей Шабанов (О. Довженко). - Пор. со́ром.